Макс Барських: «Кожен раз, коли я створюю пісню, я уявляю людину, якій хочу щось сказати»
Співак Макс Барських дав своє перше велике інтерв'ю за останній час. Про те, як зустрів повномасштабне вторгнення, непросте дитинство, боротьбу з депресією та дружбу з Аланом Бадоєвим артист відверто розповів ведучому Олексію Суханову у його авторському проєкті “Говорить Суханов”.
Пропонуємо до вашої уваги найяскравіші моменти випуску:
Макс Барських розповів, в чому бачить сенс життя
У певні етапи мого життя сеанси змінювались. Сьогодні я аналізую, для чого існую, що хочу робити, для чого все навколо. Я знайшов сенс в тому, щоб нести любов у світ. Робити все з любов'ю, допомагати людям. Не зрозуміло, що буде завтра. Ті сеанси, які були у людей в Україні до 24 лютого 2022 року, повністю змінилися.
Макс Барських зізнався, чи знайома йому депресія
Депресія була знайома більше до 2013 року. Тоді я для себе не усвідомлював, що таке музика, що треба бути відповідальним, за те, що ти кажеш, транслюєш. Я був підлітком, який був максималістом, який проходив через страждання, брав близько до серця, тонув в них і отримував від них задоволення. Зраза я інша людина. Намагаюсь відчувати людей навколо, розмовляти з самим собою, намагаюсь не засуджувати. Навіть, коли люди помиляються. Навчаюсь ставати на місце цієї людини, розуміти, що у кожного своя доля, свій шлях, досвід, що люди роблять помилки, отримують свої уроки. Все, що ми випромінюємо у світ - це повертається. Я не неодноразово відчув на собі й розумію, що таке “ефект бумеранга”.
“Сцена для мене головний антидепресант” - Макс Барських
Сцена для мене головний антидепресант, головний сенс життя. Коли я бачу людей, які приходять на концерти і я можу подарувати їм хоча б на годину емоції любові, єдності, я це відчуваю, стоячи на сцені. Це мене надихає продовжувати мій творчий шлях. Коли почалася війна, я не міг виходити на сцену. Мені було складно, я не розумів, що робити, життя спинилося і треба було шукати себе знову. У мене було таке враження, що я забув, що відчувати, яку емоцію нести.
“Попрощався зі сценою та життям” - Макс Барських про першу реакцію на повномасштабне вторгнення
Я попрощався не тільки зі сценою, але й зі своїм життям. Музика і сцена - останнє про що я думав. Я думав про людей, які гинуть від ракет, якими Росія атакувала кожне місто. У мене було багато погроз з Росії: від політиків, ФСБ. Я мав певну позицію, яку висловлював. Намагався певним чином привернути увагу росіян, щоб ми разом припинили цей жах. Але з кожним днем я розумів, що ми говоримо різними мовами, і ми різні люди. Тоді я зрозумів, якщо помирати, то до кінця нести правду і впливати на людей, щоб зупинити війну.
Макс Барський розповів про свій головний страх
Боюся позбавляти іншу людину життя - це мій головний страх. Я зараз не зі зброєю, але я намагаюсь допомогти всім, хто наважився взяти її. Але для себе внутрішньо я розумію, що я не зможу далі існувати, якщо буду усвідомлювати, що відібрав життя у людини.
Макс Барських розповів про стосунки з батьками
Всім складнощам, які у мене були в дитинстві, зараз я вдячний, цим подіям та досвіду, неможливо мати плюс без мінуса. У мене була складна ситуація у плані родини, але я розумію, і свою маму, і тата, чому це відбулося. Передані з покоління в покоління навички, у них не було інтернету, щоб почитати книжки, як виховувати дітей, не без рукоприкладства це було. Але я давно відпустив всі образи, які були з приводу відносин з мамою чи батьком. Моїм батькам було складно, мамі треба було виховувати двох дітей, і вона могла зірватися. Я бачу людей, які росли в любові та щасті, вони не можуть стикатися з проблемами, адже не мають такого бекграунду складних емоцій, які були у мене.
Макс Барських зізнався, як навчився прощати
Це прийшло з часом, для мене немає нічого гіршого, ніж тримати в собі образи, тому я навчився прощати, ставити себе на місце людини, розуміти. Навчився давати другий шанс, тому що всі ми робимо помилки. Оскільки батько не приділяв багато уваги моєму вихованню, коли я був підлітком, у нас не було віддертого, щирого спілкування. Ми могли зідзвонюватися раз на пів року, поговорити ні про що. Через те, що у мене не було інших варіантів, я навчився жити без любові батька. Навчився відчувати любов у своєму оточені, друзях. Це мене зробило сильнішим, щоб я мав можливість адаптуватися до будь-яких обставин, бачити людей навколо і притягувати у власне життя однодумців.
Макс Барських зізнався, в який момент пробачив батькові
Навіть не знав, що у мене є образа. Він був гарною людиною, смішний, добрий, але ми були начебто з інших планет. Коли відбулось знімання кліпу “Февраль”, у перерві між дублями, я виходив, у мене були сльози дощем, тоді я зрозумів, що це була та сама образа, яку я ховав у середині. Вона у той момент оголилася, і я після цих знімань відчув, що я все відпустив.
Макс Барських розповів, як на нього вплинуло навчання у художній школі
Я вдячний мамі, що вона віддала мене у художню школу, що я знайшов коло творчих людей, і займався творчістю. У мене завжди була любов до музики, але в першому класі мені сказали: “у тебе немає голосу та слуху”. Потім я навчався на художника. Зараз не важливо, це буде музика, фотографія, скульптура - куди б я не спрямував свою енергію, я маю бачення, як це зробити, скористатися своєю освітою та творчими навичками, щоб бути професіоналом своєї справи.
Макс Барських розповів, де бачить себе через 15 років
У повільному темпі життя, ближче до природи, створюючи мультфільми. Я на сцені буду знаходитись, доки мені є що сказати людям. Мені завжди подобалися анімаційні мультфільми, через них ти можеш закладати сенси й впливати на підростаюче покоління. Вчити тому, що дає життя.
Макс Барських пригадав, з який настроєм йшов на кастинг “Фабрики зірок”
Я йшов напролом, повірив у себе, пішов на кастинг “Фабрики зірок”, і хоча всередині я був не впевнений, цілеспрямованість завжди брала гору і контролювала мене.
Макс Барських розповів, які виніс уроки з дитинства
Залишатися дитиною, мріяти, бачити світ через яскраві кольори. Залишатися собою за будь-яких обставин. Це тягнеться з дитинства. Час іде, мені певна кількість років, але я розумію, що в середині я ще дитина.
