Нічне vs. денне ЕЕГ: коли потрібно тривале моніторування активності мозку?

Електроенцефалографія (ЕЕГ) — один із ключових методів діагностики стану мозку. Існують різні формати: короткотривала (денна) та нічна (пролонгована) електроенцефалографія. Вибір методу залежить від клінічної картини, симптомів та цілей дослідження. Дізнатися більше можна на сторінці https://veselka.clinic/napriamky/diahnostyka/funktsionalna-diagnostika/nichne-eeg.

У чому різниця між двома видами ЕЕГ?

Класичне дослідження триває від 20 до 60 хвилин. Воно проводиться у стані неспання та включає серію функціональних проб (гіпервентиляція, фотостимуляція, закривання-розкривання очей), які можуть провокувати латентну патологічну активність.

Основні показання:

первинна діагностика епілепсії або інших судомних розладів;
оцінка наслідків черепно-мозкових травм;
діагностика порушень мозкового кровообігу;
підозра на когнітивні розлади (наприклад, при деменції);
оцінка ефективності лікування неврологічних захворювань.

Нічне (пролонговане) ЕЕГ — більш детальне дослідження, яке триває від 4 до 12 годин, охоплюючи період засинання, фази глибокого та швидкого сну.

Основні показання:

епілепсія, що проявляється переважно під час відпочинку (нічні судоми, незрозумілі пробудження, енурез, парасомнії);
підозра на розлади сну (апное, сомнамбулізм, нарколепсія);
підозрілі рухові або поведінкові порушення вночі, які можуть бути ознаками судомної активності;
відсутність змін на денній діагностиці, але підозра на патологію залишається.

Нічне ЕЕГ дозволяє отримати повнішу картину стану мозку, оскільки саме при зануренні в сон можуть виникати приховані патологічні імпульси, які не проявляються в активному стані.

Чи може денне ЕЕГ замінити нічне?

У деяких випадках звичайне обстеження виявляє патологічну активність, особливо якщо використовуються провокаційні проби. Проте при підозрі на нічну епілепсію або інші порушення тривале ЕЕГ є більш інформативним, оскільки дозволяє оцінити перехід між фазами сну та виявити судомну активність, яка проявляється саме вночі.

Як підготуватися до тривалого обстеження?

Щоб отримати точні результати, потрібно правильно підготуватися.

За день до обстеження слід обмежити кофеїн, енергетики та інші стимулятори нервової системи.
Уникати стресових ситуацій та фізичного перенавантаження перед дослідженням.
Лікар може попросити пацієнта не висипатися напередодні (метод часткової депривації сну), щоб легше зафіксувати патологічну активність під час засинання.

Процедура абсолютно безпечна, безболісна і може проводитися як з дітьми, так і з дорослими. Якщо лікар рекомендує тривале моніторування активності мозку вночі, це означає, що патологія проявить себе саме у фазі сну, і тільки нічне ЕЕГ здатне дати повну картину.