«Паляниця»-project: Як групі ізраїльських волонтерів у Львові вдається діставати ліки з-за кордону і рятувати українських пацієнтів
Наразі — історія про невеличкий клуб ентузіастів, який за тиждень переріс у велику справу.
На фото: CEO Євгенія Даниленко; відповідальний за просування проєкту та закупівлі Олексій Солодунов
«Привіт! Мене звати Женя Беккер. 24 лютого, на початку війни, я була в Ізраїлі, а мій чоловік, друзі та сім‘я — в Україні. Я вирішила хутко повернутися, аби вивезти родину, вони також громадяни Ізраїлю. Моя дорога через Польщу зайняла 30 годин. Я була здивована, яка кількість людей на кордоні, в автобусах та літаках, – тисячі українців повертались на рідну землю (хоча логічніше б було навпаки).
На фото: логіст та управляючий сайтом Сергій Беккер; Юлія Білоногова, відповідальна за закупівлі та поставки з-за кордону
Приїхавши у Львів, я зрозуміла, що рятувати нікого не треба, що мої у відносній безпеці. Тоді сумніви розтанули – я мала лишитися і допомагати, робити усе, що зможу, разом із друзями. Спочатку ми були групою ентузіастів, які вирішили зібрати по знайомих $ 1000, купити на них ліків першої необхідності й відправити на фронт. Вдалося зібрати значно більше грошей. Тоді ми зробили телеграм-чат для волонтерів у Львові, нам потрібні були люди.
Першу партію ліків ми просто зібрали по львівських аптеках, загребли все, що було. Далі – підключили людей та закордонні фонди, аби зібрати кошти на більший об’єм ліків. Знайшли людей у Німеччині, які були готові відправляти медикаменти звідти. Підключились також люди з Америки.
Чутки про нас швидко розходились, і це добре спрацювало, адже почали надходити дзвінки та запити напряму від лікарів із різних лікарень по всій Україні. Вони почали надсилати нам дуже конкретні списки, з назвами необхідних препаратів, дозуванням та кількістю. Це означає, що зараз ми допомагаємо адресно. Не просто «кудись, комусь», а на справжні потреби, конкретним людям. Це дуже надихає і сповнює сил, коли розумієш, що твоя робота врятувала комусь життя.
Ліків стало настільки багато, що треба було їх десь складати, сортувати та пакувати по коробках. На допомогу прийшли власники ресторанних закладів (з питань безпеки не будемо називати їхні назви), вони віддали нам своє приміщення під склад.
Зараз ми відкриваємо юридичну особу та перетворюємось на офіційний фонд. Багато прибуткових організацій за кордоном хочуть допомогти, але мають це робити офіційно. Фізичним особам продавати ліки без паперів не мають бажання, а тим паче складні препарати, які видають лише за приписом лікаря. Слід зауважити, що ми надаємо повну офіційну звітність за усі витрачені кошти.
З останніх наших перемог – партія гормонів для людей із проблемами щитовидної залози. Це життєво необхідні препарати для тисяч людей в Україні.
Окремо я хочу подякувати нашим водіям. Вони ризикують життям, аби доставити по містах коробки з медикаментами. Вони не зважають на обстріли й їдуть навіть у найнебезпечніші регіони. Їхня допомога безцінна.
Наші друзі з Тель-Авіва також не стоять осторонь війни й сприяють збору коштів на ліки. Повісили по місту QR-коди з переходом на нашу сторінку, зробили виставку робіт українських митців, кошти від продажу яких також підуть у наш фонд.
Ми вже закупили ліків більш ніж на 2 000 000 грн і не зупинимось на цьому! Зараз ми відкрили краудфандинг-збір на нашому сайті, мета – зібрати $ 40 000. Наразі вже є $ 31 950. Будемо дуже вдячні, якщо ви теж долучитесь до збору коштів!"
