Як зберегти психіку дитини, коли тато на війні?
1. НЕ ПРИХОВУЙТЕ ПРАВДУ.
Діти надзвичайно чутливі. До того ж егоцентричні, а отже вважають себе причиною всього, що відбувається навколо них. Наприклад, коли батьки розлучаються, то дитина майже завжди вважає, що це трапилося саме через неї. У ситуації, коли батько йде на війну, інформаційна прогалина може бути дуже небезпечною для малечі. Адже, по-перше, спричинить тривогу. А по-друге, з великою імовірністю, викличе почуття провини. Тож не приховуйте, не відмахуйтеся, не обманюйте, а чесно скажіть, що тато пішов захищати Україну.
2. ВІДПОВІДАЙТЕ НА ПОСТАВЛЕНІ ПИТАННЯ.
Дитина обов’язково захоче подробиць. Для того, щоб втримати інформаційний баланс – говоріть тільки про те, про що дитина сама запитає. Не забігайте наперед, не розказуйте те, до чого вона не готова. І, звісно, не читайте при дитині кривавих новин чи жахаючих воєнних історій. Кожну історію вона буде приміряти на тата. Тож побережіть її психіку. І заміть новинної стрічки краще дайте їй хорошу дитячу книжку.
3. НЕ СТАВТЕ ТАБУ.
На емоції, слова, припущення. «А якщо тато не повернеться?» «Навіть не кажи такого!» Після подібного діалогу питання в дитини не зникне, а тільки посилиться. Та шукати відповідь на нього вона вже буде самотужки. Ви ж свій шанс заспокоїти та підтримати малечу – втратите. Тож з самого початку скажіть дитині, що вона може говорити з вами про все, що її непокоїть.
4. КОНТЕЙНУЙТЕ ЕМОЦІЇ.
І, звісно, ж дотримайте слова. Будьте готові, що дитина може демонструвати найрізноманітніші реакції на стрес: від тихого суму до бурхливої істерики. Пам’ятайте, що ваша основна задача – не під’єднуватися до переживань. А витримувати їх, давати дитині їх прожити, а потім пояснювати, що відбувається і як з цим справлятися. «Тобі сумно. Давай поплачемо. А тепер, коли посумували, давай намалюємо твій сум, наче він персонаж мультику, і поговоримо про нього».
5. ПОЗНАЧТЕ ЗАДАЧІ.
Донесіть до дитини, що під час війни в кожного члена родини – своя важлива задача. У батька – боронити Батьківщину. У мами та дитини – брегети одне одного, виконувати свої обов’язки в тилу. Це дасть дитині відчуття контролю і значущості. Чітко розкажіть, у чому ці обов’язки в тилу полягають. Наприклад, навчатися в новій школі, виконувати усі домашні завдання. Або допомагати мамі, прибирати за собою іграшки. Обов’язково хваліть дитину за виконання відведених задач. Говоріть, що любите. Підтримуйте. І це вже – про виконання ваших задач.
