Олена Олейнікова: про кіно, акторські заборони та озвучку принцеси із Дісней

1. Ви та людина, котра думає серцем та відчуттям, чи головою?

Я думаю серцем, але слухаю голову.

2. Були моменти, коли роль вжилась у Ваше буденне життя? Чи вмієте легко переключатись?

З кожного персонажа я щось краду собі. Іноді, це навіть якісь речі моїх героїнь.

Я фанатик своє професії. Коли отримую роль, то живу цим персонажем навіть у буденному житті. Думаю: «Я роблю так, а як би зробила моя героїня?».

Я дуже важко прощаюся з героїнями. Бо сильно прив’язуюся до проєктів і людей. Але коли я працювала у двох роботах паралельно, то переключення відбувалися автоматично. Просто концентрувалася на тут і зараз.

3. Яку музику слухають акторки, особисто Ви? Чи є якісь пісні, котрі допомагають розслабитись, чи навпаки сконцентруватись на роботу? Що у Вашому плей-листі, топ 5?

Боже, мій плей-лист — це дурдом. Я дуже люблю R&B і Hip-Hop 2000 років. Окреме місце в моїх музичних підбірках займає The Eminem. Я з тих людей, які концентруються під Антоніо Вівальді, а відриваються під Сердючку. В машині постійно слухаю нових українських виконавців. А в душі співаю треки з Тік-Току.

4. Частина акторів під час перегляду будь-якої стрічки аналізують роботу оператора, акторів, озвучку чи в цілості кадр. Ви ж, відпочиваєте чи теж так робите?

Я вважаю, що не маю права давати оцінку роботі інших людей в принципі. Я маю право оцінювати лише себе. Тому і приймаю все через призму себе. Щось мені подобається, а щось ні. Але це моя суб’єктивна думка. В роботу операторів і звукорежисерів я взагалі не маю права лізти, а стосовно акторських робіт можу собі дозволити лише думати: «Як би зробила я».

5. Акторські забобони є у Вашому житті? Які вони?

Якщо у мене падає сценарій, я завжди на нього сідаю. Або, якщо на мені підшивають костюм, я завжди тримаю нитку в зубах. Я дуже забобонна людина. Тому у мене живе чорний кіт, він уже перейшов мені дорогу на все життя вперед.

6. Чи грали колись роль, котра Вам була не до душі? Чи завжди вибір завжди за Вами?

Актори собі не належать. В кіно я завжди обожнювала свої героїнь. А в театрі була роль, яку я ненавиділа. Тому й дуже багато репетирувала. Навіть приходила сама в театр і репетирувала, репетирувала, репетирувала. Мені не подобалась ні вистава, ні п’єса, ні героїня. Але я робила все аби мені було не соромно виходити на сцену. Дуже раділа, що цю виставу швидко зняли з репертуару.

7. Торкнемося трішки питання озвучки. Якщо мультик, кого саме хотілось озвучити? Який це міг бути герой, людина чи тваринка?

У мене є мрія. Я хочу озвучити принцесу із Дісней.